З метою складання консолідованої фінансової звітності за 9 місяців 2025 року, згідно з вимогами українського законодавства Групою було застосовано форми фінансової звітності, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року №73. Консолідована фінансова звітність ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" включає:  Консолідований Баланс (Звіт про фінансовий стан);  Консолідований Звіт про фінансовий результат (Звіт про сукупний дохід);  Консолідований Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом);  Консолідований Звіт про власний капітал;  Примітки до консолідованої фінансової звітності.

9 місяців, що закінчуються 30 вересня 2025 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

400000000

Підготовка консолідованої фінансової звітності у відповідності до МСФЗ потребує від керівництва Групи використання професійних суджень, оцінок та суджень стосовно балансової вартості активів та зобов’язань, доходів та витрат, а також на включенні у звітність пояснення відносно умовних активів та зобов’язань. Судження та оцінки відносяться, в основному, до визначення термінів експлуатації основних засобів, оцінки запасів, визнання та оцінки забезпечень, ймовірності отримання майбутніх економічних вигод. Ці оцінки базуються на інформації, що була відома на момент складання консолідованої фінансової звітності. Вони визнаються на основі найбільш ймовірного сценарію майбутнього розвитку бізнесу Групи (включаючи бізнес-середовище). Оцінки і умови регулярно переглядаються. У зв’язку з похибкою, яка притаманна таким припущенням та оцінкам, фактичні результати, які буде включено у звітність в майбутніх періодах, можуть відрізнятися від поточних оцінок. Як тільки стає відома нова інформація, яка впливає на оцінки, різниці відображаються у консолідованому Звіті про сукупний дохід і змінюються припущення. Крім суджень, які передбачають облікові оцінки, керівництво Групи також використовує професійні судження при застосуванні облікової політики. Професійні судження, які найсуттєвіше впливають на суми, що відображаються в консолідованій фінансовій звітності, та оцінки, результатом яких можуть бути значні коригування балансової вартості активів та зобов’язань протягом наступного фінансового року, включають: Переоцінка основних засобів Загальна переоцінка основних засобів була проведена Групою станом на 31 грудня 2021 року. Мета переоцінки основних засобів – привести залишкову вартість об'єктів основних засобів у відповідність з їх вартістю на ринку, що забезпечить відображення більш достовірних даних про фінансовий стан підприємства в його консолідованій фінансовій звітності. Строки корисного використання основних засобів Основні засоби Групи амортизуються з використанням прямолінійного методу протягом очікуваних строків їх корисного використання, які базуються на бізнес-планах керівництва та операційних оцінках. Фактори, які можуть вплинути на оцінку строків корисного використання активів та їх залишкової вартості, включають зміни в технологіях, зміни регуляторних актів та законодавства, непередбачені проблеми з експлуатацією. Група переглядає строки корисного використання основних засобів на кінець кожного річного звітного періоду. Перегляд базується на поточному стані активів та очікуваному періоді, протягом якого вони продовжуватимуть приносити економічні вигоди для Групи. Будь які зміни строків корисного використання відображаються на перспективній основі від дати змін. Ризики, пов’язані з виконанням вимог податкового законодавства та інших нормативних актів Українське законодавство і нормативні акти, що регулюють сферу оподаткування та інші аспекти діяльності, включаючи правила валютного й митного контролю, продовжують змінюватись. Положення законів і нормативних актів часто є нечіткими, а їх тлумачення залежить від позиції місцевих, регіональних і центральних органів влади, а також інших державних органів. Випадки суперечливих тлумачень законодавства непоодинокі. Керівництво вважає, що його тлумачення положень законодавства, які регулюють діяльність Групи є правильним і діяльність Групи здійснюється в повній відповідності до законодавства, яке регулює його діяльність, і що Група нарахувала та сплатила усі належні податки та збори. Забезпечення на судові процеси та штрафи Група виступає в якості відповідача у кількох судових процесах зі своїми контрагентами. Забезпечення за судовими процесами є оцінкою керівництва можливих втрат, що можуть бути понесені в результаті негативних судових рішень. Забезпечення виплат персоналу Група оцінює зобов’язання за виплатами після виходу на пенсію та іншими виплатами працівникам на основі актуарних припущень, які включають найкращі оцінки щодо змінних величин, які визначають кінцеву вартість виплат після виходу на пенсію та інших виплат працівникам відповідно до Колективного договору компанії Групи. Теперішня вартість зобов’язання за виплатами працівникам залежить від цілої низки факторів, які визнаються на актуарній основі із використанням низки припущень. Основні припущення, які використовуються під час визначення витрат на пенсії включають ставку дисконтування та очікуване збільшення рівня заробітної плати. Будь які зміни у цих припущеннях вплинуть на балансову вартість забезпечення на виплати працівникам. Резерв на покриття збитків від сумнівної дебіторської заборгованості Сума резерву на покриття збитків від сумнівної дебіторської заборгованості базується на оцінці Групи можливості отримати дебіторську заборгованість від конкретних клієнтів. Якщо погіршення кредитоспроможності основних клієнтів або фактичне невиконання їхніх зобов’язань перевищує допустимі оцінки, то фактичні результати можуть відрізнятися від таких оцінок. Якщо Група визначить, що не існує об’єктивних свідчень виникнення знецінення для індивідуально оціненої дебіторської заборгованості, незалежно від її розміру, вона включає дану дебіторську заборгованість у групу дебіторської заборгованості з аналогічними характеристиками кредитного ризику та здійснює їхню оцінку на предмет знецінення на колективній основі. Для цілей колективної оцінки на предмет знецінення дебіторська заборгованість групується на основі аналогічних характеристик кредитного ризику. Ці характеристики важливі для оцінки майбутніх потоків грошових коштів для груп таких активів і вказують на здатність дебіторів сплатити усю суму заборгованості відповідно до умов договору відносно активів, оцінка яких здійснюється. Майбутні потоки грошових коштів із групи дебіторської заборгованості, колективна оцінка на предмет знецінення якої здійснюється, оцінюються на основі руху грошових коштів від активів відповідно до договору та досвіду керівництва стосовно врегулювання заборгованості, яка виникала у результаті минулих подій, та успіху при поверненні сум заборгованості. У минулий досвід вносяться коригування на основі поточної інформації в результаті спостережень для відображення впливу поточних умов, які не вплинули на минулі періоди, і усунення впливу минулих умов, які не існують у даний час. На дату балансу Група застосувала наступні фіксовані ставки резерву: група дебіторської заборгованості за категоріями ризику ставка резерву у % від суми заборгованості від дати виникнення до 30 днів з дати непогашення 0,01 від 31 до 90 днів з дати непогашення 5 від 91 до 180 днів з дати непогашення 25 від 181 до 365 днів з дати непогашення 50 більше 365 днів з дати непогашення 100 Ознаки зменшення корисності. Сума очікуваного відшкодування одиниць, що генерують грошові потоки, та окремих активів визначається як більша з двох оцінок активу: справедливої вартості мінус витрати на продаж та його вартості при використанні. Розрахунок суми очікуваного відшкодування є найбільш чутливим до таких припущень:  обсяги виробництва;  ставки дисконтування;  ціни на продаж готової продукції. Орієнтовні обсяги виробництва ґрунтуються на детальних даних про кожну виробничу одиницю та враховують плани їх розвитку, узгоджені керівництвом у рамках процесу довгострокового планування. Майбутні грошові потоки коригуються з урахуванням ризиків, що притаманні тому чи іншому активу, та дисконтуються за ставкою, розрахованою як середньозважена вартість капіталу Групи після оподаткування. Такі розрахунки вимагають використання оцінок та припущень. Група постійно відслідковує внутрішні та зовнішні індикатори зменшення корисності матеріальних та нематеріальних активів. Можливість відшкодування відстрочених податкових активів. Група визнає чистий майбутній податковий прибуток, пов’язаний з відстроченими податковими активами, якщо існує імовірність сторнування тимчасових різниць в найближчому майбутньому. Оцінка можливості відшкодування відстрочених податкових активів вимагає від Групи суттєвих оцінок очікуваного майбутнього оподатковуваного прибутку. Оцінка майбутнього оподатковуваного прибутку ґрунтується на прогнозних грошових потоках від операційної діяльності і вимогах податкового законодавства. Якщо майбутні грошові потоки і оподатковуваний прибуток суттєво відрізняються від оцінок, це може мати вплив на здатність Групи реалізовувати чисті відстрочені податкові активи, відображені станом на звітну дату.

Представлена консолідована фінансова звітність підготовлена у відповідності з Міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – МСФЗ) у редакції, затвердженій Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку («МСФЗ»). Консолідована фінансова звітність складена на виконання вимоги статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 р. №996-ХІV. Консолідована фінансова звітність Групи підготовлена на підставі послідовного дотримання облікової політики у відповідності до принципів нарахування та історичної вартості, за винятком статті "Основні засоби", які обліковуються за справедливою вартістю. Випадки відхилення від принципу історичної вартості розкрито у відповідних розділах Приміток до консолідованої фінансової звітності.

Цю консолідовану фінансову звітність було підготовлено на основі припущення про здатність Групи продовжувати свою діяльність на безперервній основі. 24 лютого 2022р російська армія здійснила військове вторгнення в Україну, у результаті чого розпочалась широкомасштабна війна. В результаті війни Група зазнало низки порушень та операційних проблем у своїй господарській діяльності. Інформація про наразі відомі факти впливу війни на Групу представлена таким чином:  Постачання продукції морем для іноземних клієнтів становлять близько 40% від загального обсягу продажів, постачання автотранспортом до Європи – ще майже 50%.  Не було відзначено істотних перебоїв з постачання заготівки та матеріалів, більшість таких поставок здійснюється із вітчизняних джерел без серйозних логістичних проблем.  Станом на дату затвердження цієї консолідовано фінансової звітності до випуску виробничі потужності Групи, внаслідок воєнних дій, суттєво не постраждали.  Від початку російського вторгнення в Україну понад 256 працівників Групи вступили до лав Збройних сил України та тероборони. На думку керівництва, підготовка консолідованої фінансової звітності із застосування припущення про здатність Групи продовжувати свою діяльність на безперервній основі є доречною в силу таких факторів та заходів, вжитих у відповідь на ці виклики:  Незважаючи на складну ситуацію, та військові дії, Групі вдалось перенаправити канали продажів та ланцюги постачань матеріалів для продовження своєї операційної діяльності.  Група має достатній рівень ліквідності для забезпечення виконання всіх своїх короткострокових зобов’язань. На думку керівництва Групи, воно має достатній запас міцності та здатності провадити операційну діяльність у найближчому майбутньому. Станом на 30.09.2025 року оборотні активи Товариства перевищують поточні зобов’язання на 5 093 008 тис.грн. (на 31.12.2024: перевищення становило 4 771 846 тис.грн.). Операційний прибуток Товариства за 9 місяців 2025 року становить 559 642 тис.грн. (за 9 місяців 2024: 560 816 тис.грн.). Рух коштів від операційної діяльності є позитивним як за 9 місяців 2025 року, так й за попередні роки. Керівництво підготувало фінансовий прогноз, включно з прогнозами щодо руху грошових коштів, на дванадцять місяців від дати затвердження цієї окремої фінансової звітності, з урахуванням військових дій, що тривають. Цей прогноз базувався на таких основних припущеннях:  Компанії Групи продовжуватиме свою операційну діяльність приблизно на тому самому рівні виробництва та відвантаження продукції, якого було фактичного досягнуто за 9 місяців 2025 року.  Ціни продажів та змінні витрати визначались на основі цінових прогнозів керівництва Групи. Фінансові витрати передбачались приблизно на рівні фактичних витрат за 9 місяців 2025 року. Ці прогнози і факти вказують на те, що, враховуючи обґрунтовано можливі негативні наслідки, Група має достатні ресурси для забезпечення свого операційного існування у найближчому майбутньому. Однак, вплив воєнних дій на подальшу роботу Групи може привести до того, що Група не зможе продовжити свою діяльність на безперервній основі. Остаточне врегулювання питання російської агресії та військового вторгнення до території України неможливо передбачити з достатньою вірогідністю, важко оцінити майбутні наслідки військової агресії російської федерації проти України і спрогнозувати короткострокову перспективу як для України в цілому, так й щодо діяльності кожного українського підприємства. Події, що описані в розділі «Операційне середовище», вказують на існування суттєвої невизначеності, пов’язаної з подіями та умовами, які можуть викликати значний сумнів щодо здатності Групи продовжувати свою діяльність, а, отже, Група може бути не в змозі реалізувати свої активи та погасити зобов’язання при звичайному ході бізнесу. Дана консолідована фінансова звітність не містить будь-яких коригувань для відображення можливих майбутніх наслідків щодо відшкодування та класифікації відображених сум активів та зобов’язань, які можуть виникнути в результаті існуючої невизначеності. Керівництво Групи не володіє інформацією про намір ліквідувати Групу, чи припинити діяльність та не має реальної альтернативи таким заходам. Оцінюючи доречність припущення про безперервність, управлінський персонал бере до уваги всю наявну інформацію щодо майбутнього – що найменше на 12 місяців з кінця звітного періоду, але не обмежуючись цим періодом.

30 вересня 2025 р. 31 грудня 2024 р. Запаси 839 612 693 324 Готова продукція 152 441 85 398 Незавершене виробництво 379 443 315 586 Товари 16 341 4 781 Запаси, разом 1 387 836 1 099 089 в тому числі резерв знецінення запасів 80 252 62 074 За результатами аналізу ринкової вартості та ринкових умов щодо потенційних цін реалізації товарно-матеріальних запасів відсутні фактори, які б свідчили про втрату запасами своєї первісної економічної вигоди. Водночас станом 30 вересня 2025 року та 31 грудня 2024 року запаси відображені в балансі з урахуванням створеного резерву на знецінення, який розраховано у відповідності до облікової політики підприємства. Станом на 30 вересня 2025 та 2024 року кредити та позики Групи не були забезпечені запасами

Станом на 30 вересня 2025 року дольові фінансові інструменти, що оцінюються за методом участі у капіталі, складаються з володіння корпоративними правами у наступних юридичних осіб: Частка участі 30 вересня 2025 р. 31 грудня 2024 р. ТОВ "ТРАНСКОМ-ДНІПРО" (ЄДРПОУ 34984027, Україна, м. Дніпро, 49081) 39% 39% Зміни у вартості інвестицій за методом участі в капіталі за 9 місяців 2025 рік наступні: 30 вересня 2025 р. Зміна за МУК 31 грудня 2024 р. ТОВ "ТРАНСКОМ-ДНІПРО" 1 256 - 1 256 Всього 1256 - 1256

Витрати на позики, що прямо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікаційного активу капіталізуються протягом будівництва до моменту, коли активи стають придатними до їх запланованого використання (комерційного виробництва). У разі, якщо позика отримана спеціально для фінансування проекту, понесені процентні витрати капіталізуються як частина вартості створеного активу. У разі наявності у короткостроковому періоді надлишкових фінансових ресурсів від отриманої позики, дохід, що виникає від цих коштів капіталізується та зменшує суму капіталізованих витрат за цією позикою. У разі, коли використані на фінансування конкретного проекту кошти складають частину позик загального призначення, сума відсотків до капіталізації розраховується з використанням середньозваженої ставки всіх пов’язаних з проектом відсоткових позик Групи за період. Всі інші витрати на позику відносяться до витрат періоду, коли вони понесені. Витрати на позики складаються з процентних та інших витрат, що несе Група у зв’язку з отриманням позики.

Умовні зобов’язання не визнаються в консолідованій фінансовій звітності за виключенням випадків, коли існує висока ймовірність того, що для погашення зобов’язання буде необхідним вибуття ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди, і можна достовірно визначити суму цього вибуття. Інформація про умовні зобов’язання розкривається, за винятком випадків, коли ймовірність вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, є низькою.

Витрати на заробітну плату, внески до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування, оплачувані річні відпустки та лікарняні, а також негрошові винагороди нараховуються у тому році, в якому відповідні послуги надавались працівниками Товариства. Товариство здійснює на користь своїх працівників передбачений законодавством єдиний соціальний внесок до пенсійного фонду України. Внесок розраховується як процент від поточної валової суми заробітної плати та відноситься на витрати по мірі його здійснення. Товариство бере участь в обов’язковому державному пенсійному плану із встановленими виплатами, який передбачає достроковий вихід на пенсію працівників, що працюють на робочих місцях зі шкідливими та небезпечними для здоров’я умовами. Згідно з колективними угодами між Товариством та її працівниками, Товариство також має зобов’язання одноразових платежів своїм працівникам після виходу на пенсію за певних умов, а також платежів до ювілейних дат. Забезпечення, визнане в балансі у зв’язку з пенсійним планом зі встановленими виплатами на звітну дату. Зобов'язання за пенсійним планом із встановленими виплатами розраховуються щороку незалежними актуаріями за методом прогнозованої умовної одиниці. Приведена вартість зобов’язання визначається шляхом дисконтування розрахункового майбутнього вибуття коштів із використанням ринкової доходності державних облігацій, строк погашення яких приблизно відповідає строку вказаного зобов’язання . Актуарні прибутки та збитки, які виникають у результаті досвіду внесення коригувань та змін в актуарні припущення, відносяться до інших сукупних доходів того періоду, у якому вони виникають. Витрати на вартість послуг минулих періодів визнаються у складі звіту про прибутки та збитки.

Група оцінює фінансові інструменти (похідні інструменти) та нефінансові активи (основні засоби та інвестиційну нерухомість) за справедливою вартістю. Справедлива вартість – це ціна, яка була б отримана при продажу активу чи сплачена при передачі зобов’язання у ході звичайної угоди між учасниками ринку на дату оцінки. Оцінка передбачає, що угода з метою продажу активу чи зобов’язання здійснюється на ринку, який є основним для даного активу чи зобов’язання, чи при відсутності основного ринку, на ринку, який є найбільш вигідним у відношенні до даного активу чи зобов’язання. В Групі має бути доступ до основного чи найбільш вигідного ринку. Справедлива вартість активу чи зобов’язання оцінюється з використанням допущень, які використовуються учасниками ринку при встановленні ціни на актив чи зобов’язання за умовою, що учасники ринку діють у своїх найкращих економічних інтересах. Оцінка справедливої вартості нефінансового активу приймає до уваги можливість учасника ринку генерувати економічні вигоди або з метою найкращого чи найбільш ефективного використання активу, чи з допомогою продажу іншому учаснику ринку, який би використовував даний актив найкращим чи найбільш ефективним способом. Усі активи чи зобов’язання, які оцінюються за справедливою вартістю чи справедлива вартість яких розкривається в консолідованій фінансовій звітності, класифікуються за ієрархією справедливої вартості на підставі даних найбільш низького рівня, який є значним для оцінки справедливої вартості в цілому: Рівень 1 – Цінові котирування активних ринків для ідентичних активів чи зобов’язань. Рівень 2 – Модель оцінки, в яких суттєві для оцінки справедливої вартості вихідні дані, які віднесено до найбільш низького рівня, є прямо чи побічно спостерігаються на ринку. Рівень 3 – Моделі оцінки, у яких суттєві для оцінки справедливої вартості вихідні дані, які віднесено до найбільш низького рівню ієрархії, не спостерігаються на ринку.

Фінансові активи первісно визнаються Групою за справедливою вартістю плюс транзакційні витрати. Найкращим підтвердженням справедливої вартості при початковому визнанні є ціна угоди. Прибуток або збиток при початковому визнанні визнається лише тоді, коли існує різниця між справедливою вартістю та ціною угоди, і при цьому справедлива вартість визначається за подібними угодами на ринку або методом оцінки, який базується на відкритих ринкових даних. В подальшому фінансові активи оцінюються:  за амортизованою собівартістю (бізнес – модель Hold to Collect);  за справедливою вартістю з відображенням змін через інший сукупний дохід - FVOCІ (бізнес – модель Hold to Collect and Sell); або  за справедливою вартістю з відображенням змін через прибуток або збиток – FVTPL. З метою визначення класифікації та принципів обліку фінансових активів, Група проводить класифікаційний тест характеристик контрактних грошових потоків фінансових активів (чи складають контрактні потоки за фінансовими активами лише погашення основної суми та відсотків за активом) та визначає бізнес-модель управлення фінансовими активами. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю в разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов:  фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання фінансових активів для одержання договірних грошових потоків (Hold to Collect);  договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Група групує свої фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю, за наступними категоріями: дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів, інша дебіторська заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти, фінансові інвестиції. Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через інший сукупний дохід у разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов:  фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом одержання договірних грошових потоків, так і шляхом продажу фінансових активів (Hold to Collect and Sell);  договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо він не оцінюється за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Інвестиції в інструменти капіталу завжди оцінюються за справедливою вартістю. Менеджмент має право на власний розсуд прийняти безвідкличне рішення про відображення в іншому сукупному доході подальших змін у справедливій вартості інвестиції в інструмент власного капіталу, який не утримується для продажу. Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається фінансовим активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, коли Група набуває безумовне юридичне право отримати грошові кошти, та оцінюється за справедливою вартістю в момент визнання. До складу іншої поточної дебіторської заборгованості відноситься заборгованість дебіторів, яка не включена в дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, але повинна відображатися у складі оборотних активів. Визнання фінансового активу (або частини фінансового активу чи частини групи аналогічних фінансових активів) припиняється у випадку:  закінчення строку дії прав на отримання грошових надходжень від такого активу;  якщо Група передала права на отримання грошових потоків від активу з одночасним прийняттям на себе зобов’язання їх виплатити у повному обсязі третій особі без суттєвих затримок за угодою про передачу, і при цьому:  Група також передала в основному всі ризики та вигоди, пов’язані з володінням активами;  або Група не передала та не залишила в основному всі ризики та вигоди володіння активом, але припинило здійснювати його контроль. Коли Група передала права на одержання грошових коштів від активів або коли ним укладено угоду про передачу, але при цьому не передані і не утримані переважно всі ризики та вигоди від активу, а також не переданий контроль над активом, актив визнається в межах безперервної участі Групи в активі. У цьому випадку Група також визнає пов’язане з цим зобов’язання. Переданий актив та відповідне зобов’язання оцінюються на тій основі, що відображає права та обов’язки, які залишаються за Групою. Фінансові активи обліковуються за мінусом резерву під очікувані збитки. У випадку суттєвого зростання кредитного ризику за фінансовим активом на звітну дату та/або настання безпосереднього випадку знецінення, Група розраховує резерв під очікувані кредитні збитки на весь строк дії фінансового активу. Якщо станом на звітну дату кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав суттєвого зростання з моменту первісного визнання, то резерв під очікувані збитки розраховується Групою виходячи з 12-місячних очікуваних кредитних збитків зі звітної дати. У випадку, якщо за такими активами контрактний строк дії є меншим за 12 місяців, то резерв визначається виходячи з очікуваних збитків протягом такого контрактного строку. Дебіторська заборгованість у консолідованій фінансовій звітності відображається за мінусом резерву під очікувані кредитні збитки. Резерв під очікувані кредитні збитки (резерв сумнівних боргів) щодо дебіторської заборгованості визначається на дату звітності з застосуванням матричного підходу класифікації дебіторської заборгованості у розрізі окремих її видів щодо строків її непогашення з використанням відповідної ставки відсотка для створення резерву. Ставка резервування для кожного строку непогашення визначається на підставі історичної інформації щодо прострочень та списань дебіторської заборгованості, але також враховує очікувані зміни в погашенні дебіторської заборгованості внаслідок макроекономічних змін, платоспроможності та поведінці дебіторів тощо. Група на регулярній основі (принаймні, раз на рік) здійснює аналіз актуальності застосованих ставок резервування та, за необхідності, переглядає їх. У разі наявності ознак знецінення окремих сум дебіторської заборгованості резерв сумнівних боргів під такі суми розраховується на підставі індивідуального розрахунку, що враховує обставини та можливість отримання коштів від цих контрагентів. Зміна балансової вартості резерву сумнівних боргів відображається у складі інших операційних витрат або доходів (відповідно для збільшення або зменшення резерву протягом звітного періоду).

Фінансові зобов’язання класифікуються Групою у розрізі наступних груп: фінансові зобов’язання за справедливою вартістю через прибуток та збиток, кредити та запозичення та деривативи. Група визначає класифікацію своїх фінансових зобов’язань при первісному визнанні. При первісному визнанні всі фінансові зобов’язання визнаються за справедливою вартістю та, у випадку кредитів та запозичень, з урахуванням прямих витрат, пов’язаних з операцією. Після первісного визнання кредити та позики обліковуються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної ставки відсотку. Прибутки та збитки визнаються у звіті про сукупний дохід при списанні зобов’язання та під час амортизації зобов’язання за методом ефективної ставки відсотку. Амортизована вартість розраховується з урахуванням премії або дисконту, наданих при придбанні, та доходів чи витрат, що включаються у розрахунок ефективної ставки відсотку. Амортизація за методом ефективної ставки відсотку включається до фінансових витрат у звіті про сукупний дохід. Визнання фінансового зобов’язання припиняється в разі погашення, анулювання або закінчення строку погашення відповідного зобов’язання. При заміні одного існуючого фінансового зобов’язання іншим зобов’язанням перед тим же кредитором на суттєво відмінних умовах або у випадку внесення суттєвих змін до умов існуючого зобов’язання, визнання первісного зобов’язання припиняється, а нове зобов’язання відображається в обліку з визнанням різниці в балансовій вартості зобов’язань у звіті про сукупний дохід.

Операції в іноземній валюті при первісному визнанні відображаються у функціональній валюті за курсом, що діє дату здійснення операції (на дату визнання активів). Монетарні активи і зобов’язання, виражені в іноземній валюті, перераховуються у функціональну валюту за курсом, що діє дату балансу. Всі курсові різниці, що виникають від такого перерахунку, відображаються у прибутках та збитках. Немонетарні статті, які оцінюються за первісною вартістю в іноземній валюті, обліковуються за курсом, діючим на початок дня дати їх виникнення. Немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, обліковуються за курсом, що діє на дату визначення справедливої вартості.

Нематеріальні активи в основному складаються з програмного забезпечення. Після первісного визнання нематеріальні активи обліковуються за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення. Терміни та методи нарахування амортизації переглядаються на кінець кожного фінансового року. Амортизація нематеріальних активів розраховується прямолінійним методом протягом очікуваного терміну корисного використання, що оцінюється для кожного з типів нематеріальних активів окремо і становить від 3 до 10 років. Строки і порядок амортизації нематеріальних активів аналізуються, як мінімум, наприкінці кожного звітного року. Балансова вартість нематеріальних активів переглядається на предмет зменшення корисності, коли події або зміни умов використання вказують на те, що балансова вартість таких активів не може бути відшкодована.

Визначення того, чи є угода орендою, або чи містить вона ознаки оренди, ґрунтується на аналізі змісту угоди. При цьому на дату початку угоди потрібно встановити, чи залежить її виконання від використання конкретного активу або активів, і чи переходить право користування активом у результаті цієї угоди. Товариство застосовує звільнення від визнання щодо короткострокової оренди до своїх короткострокових договорів оренди (тобто до договорів, за якими на дату початку оренди передбачений термін оренди становить не більше 12 місяців і які не містять опціону на купівлю). Товариство також застосовує звільнення від визнання щодо оренди активів з низькою вартістю до договорів оренди, вартість яких вважається низькою. Активами низької вартості вважаються активи вартістю менше ніж 5,000 доларів за офіційним обмінним курсом НБУ на дату укладання договору. Орендні платежі за короткостроковою орендою та орендою активів з низькою вартістю визнаються як витрати лінійним методом протягом терміну оренди.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Оцінка запасів здійснюється Товариством на трьох етапах руху запасів у виробничому циклі підприємства:  при надходженні запасів;  при вибутті запасів;  на дату складання окремої фінансової звітності. Придбані( отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю. Первісна вартість запасів є собівартістю запасів, яка складається з ціни придбання, суми ввізного мита та суми інших податків, витрат на транспортування, вартості робіт з навантаження та розвантаження, інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вини придатні для використання у запланованих цілях. При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті оцінку проводити за методом ФІФО, оцінка вибуття для незавершеного виробництва, напівфабрикатів та готової продукції здійснюється за методом середньозваженої собівартості. На дату балансу в бухгалтерському обліку підприємства запаси відображаються за найменшою з двох оцінок: за собівартістю чи чистою вартістю реалізації. Уцінка вартості запасів здійснюється шляхом створення резерву (забезпечення) знецінення запасів. Нарахування резерву здійснюється на кінець кожного звітного періоду, виходячи з оцінки чистої вартості реалізації. Для цілей аналізу наявності знецінення запасів вони поділяються на дві категорії:  категорія 1 – запаси ціни реалізації яких є відносно доступними. Для розрахунку чистої вартості реалізації використовуються найбільш надійні ресурси, які є в наявності на дату оцінки: прайс-листи, тарифи, економічні огляди, дані аукціонів тощо. При цьому враховуються події після звітної дати, які надають додаткову інформацію про умови, які існували на кінець звітного періоду. У разі отримання інформації про реалізацію (чи майбутню реалізацію) запасів по ціні нижче собівартості, такі запаси знецінюються до чистої вартості реалізації на дату балансу.  категорія 2 – запаси за якими досить складно знайти у вільному доступі ринкові ціни. Виявленням товарно-матеріальних цінностей, що підлягають уцінці за категоріями паливно-мастильних матеріалів, проволоки, заготовки та лому, а також проведенням їх уцінки займаються постійно діючі комісії по оцінці вартості. Чиста вартість реалізації сировини та матеріалів, які використовуються в процесі виробництва готової продукції, базується на ринковій ціні реалізації цієї готової продукції. Якщо на дату складання окремої фінансової звітності собівартість запасів перевищує чисту вартість реалізації, Товариство здійснює знецінення запасів. Знецінення запасів визначається за кожним номенклатурним номером.

Загальна переоцінка основних засобів була проведена Товариством станом на 31.12.2021 року. Мета переоцінки основних засобів – привести залишкову вартість об'єктів основних засобів у відповідність з їх вартістю на ринку, що забезпечить відображення більш достовірних даних про фінансовий стан підприємства в його окремій фінансовій звітності. Після первинного визнання основні засоби оцінюються за справедливою вартістю на дату переоцінки за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності. Залишкова вартість, строки корисного використання і методи нарахування амортизації активів аналізуються наприкінці кожного звітного року й коригуються в разі необхідності. Амортизація основних засобів розраховується прямолінійним методом протягом корисного строку використання активу. Амортизація основних засобів розраховується з урахуванням таких термінів корисного використання активів: Будівлі 5-80 років Машини та обладнання 3-45 років Транспортні засоби та інші основні засоби 3-25 років Інструменти та інвентар 3-28 років Інші основні засоби 3-25 років Витрати на капітальні реконструкції та ремонти складаються з вартості активів, що заміщують існуючий, або частини активу, витрат на діагностику та огляд. Коли актив або частина активу, що амортизується окремо, списується та заміщується іншим та, ймовірно, що Товариство в подальшому отримуватиме майбутні економічні вигоди від цього активу, то витрати капіталізуються. Якщо частина активу не обліковується як окремий компонент, то для оцінки балансової вартості заміщеного списаного активу використовується вартість активу, що заміщує існуючий. Усі інші витрати з ремонту відносяться до витрат в тому періоді, коли вони фактично понесені.

Дочірні підприємства – це підприємства, у яких ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" володіє більше ніж половиною прав голосу або повноваженням визначати фінансову і операційну політику підприємства згідно зі статутом чи договором з метою отримання економічних вигід. Наявність та вплив прав голосу розглядаються при оцінці контролю Товариством над іншим підприємством. В окремій фінансовій звітності Товариство відображає інвестиції в дочірні підприємства за методом участі в капіталі.

Загальна переоцінка основних засобів була проведена Групою станом на 31.12.2021 року. Дооцінка основних засобів списується на нерозподілений прибуток одночасно з використанням об'єкта основних засобів пропорційно нарахованій амортизації, а також при вибутті основних засобів. Група вважає, що справедлива вартість основних засобів станом на 30 вересня 2025 року відповідає її балансовій вартості з урахуванням амортизації та збитків від зменшення корисності. Оцінка справедливої вартості основних засобів та капітальних інвестицій віднесена до Рівня 3 (з істотними неспостережуваними вихідними даними) ієрархії джерел справедливої вартості. Станом на 30 вересня 2025 року та 31 грудня 2024 року Група не мала контрактних зобов’язань щодо купівлі основних засобів. Станом на дату балансу первісна вартість повністю з амортизованих засобів, які ще використовуються Групою, дорівнює 25 467тис.грн. (на 31.12.2024: 24 695 тис.грн.) Станом на 30 вересня 2025 року основні засоби з експлуатації для продажу не вилучалися. Основних засобів, які вибули з активного використання та не класифіковані як утримувані для продажу, не має. Майно Товариства у заставі не перебуває. Протягом звітного періоду змін в оцінках термінів експлуатації, ліквідаційної вартості, а також зміни методів амортизації основних засобів не було. Станом на 30 вересня 2025 року Товариство провело тестування необоротних активів (основних засобів та нематеріальних активів) на предмет зменшення корисності. За результатами тестування балансова вартість необоротних активів не перевищує вартість відшкодування.

Станом на 30 вересня 2025 року Група не мало контрактних зобов'язань на придбання нематеріальних активів. Станом на звітні дати відсутні нематеріальні активи з обмеженим правом володіння або такі, що надані у заставу як забезпечення зобов’язань. Придбані нематеріальні активи капіталізуються за собівартістю їх придбання. Витрати на придбання нематеріальних активів амортизуються прямолінійним методом протягом корисного строку їх використання (від 2 до 9 років) по кожному нематеріальному активу окремо. Ліквідаційна вартість нематеріальних активів приймалася рівною нулю. Станом на 30 вересня 2025 року терміни та методи нарахування амортизації не змінювалися. Первісна вартість повністю замортизованих нематеріальних активів станом на 30 вересня 2025 року складає 32 293 тис.грн. (на 31 грудня 2024 року: 28 714 тис.грн.). Ці активи представлені програмним забезпеченням, яке ще використовується в господарській діяльності Товариства. Станом на 31 грудня 2024 року Товариство провело тестування необоротних активів (основних засобів та нематеріальних активів) на предмет зменшення корисності. За результатами тестування балансова вартість необоротних активів не перевищує вартість відшкодування.